затирати

-а́ю, -а́єш, недок., зате́рти, -тру́, -тре́ш; мин. ч. зате́р, -ла, -ло; док., перех.

1) Вирівнювати. згладжувати поверхню, усуваючи за допомогою тертя нерівності. || Витирати, знищувати що-небудь на якійсь поверхні.

2) перен., розм. Замовчувати, приховувати що-небудь. || Робити менш різким, менш відчутним, згладжувати або знищувати зовсім. || зате́рто, безос. присудк. сл.

3) Перешкоджати вільно рухатися, стискаючи, здавлюючи (про людину в натовпі, корабель у кризі тощо). || безос.

4) перен., розм. Перешкоджати кому-небудь виявити себе, свої здібності, не давати можливості висунутися, відзначитися.

5) Готувати що-небудь розтираючи, розмішуючи, перетворюючи в однорідну масу. || розм. Заправляти страву розтертою приправою. Затерти борщ салом.

6) спец. Робити основу для виготовлення пива, спирту, квасу і т. ін.

7) тільки недок., діал. Їсти з великим смаком.